#ilatanka_reading
Зулейха відкриває очі

Минулої ночі дочитала роман «Зулейха відкриває очі» Ґузель Яхіни. Бракує слів, щоб описати свої враження. З перших сторінок історія взяла за горло і досі не відпускає.

Уявіть. Живете ви собі, тяжко працюєте, аж раптом у вас забирають все, відривають від домівки і везуть. Куди? Не зрозуміло. Так, було із Зулейхою. За 30 років вона зазнала чимало: 15 років у шлюбі з жорстоким чоловіком, який за неї все вирішував, 4 померлих діток, лиха свекруха, щоденна тяжка праця... Вона з покорою приймала своє життя, не знаючи, що може бути інакше. Аж раптом у її дім приходить червоний терор – чоловіка вбивають, а її депортують як куркульку.

«Жодного разу в житті вона не залишалася одна. Хто ж їй буде говорити, що робити і чого не робити? Лаяти за погану роботу? Захищати від червоноординців? Годувати, зрештою?»

Далі на неї чекають 16 років нового життя. Їй доведеться боротися не лише за себе, «розплющити очі», прийняти нові правила й віднайти навіть щастя. Та чи надовго?

Авторка так тонко написала про страхіття, що я ніби все бачила на власні очі, ніби знаю всіх цих людей – Зулейху і Юзуфа, лікаря Лейбе, коменданта Ігнатова, сволоту Погорєлова... Ніби відчувала з ними голод і холод, страх і безнадію. Моє серце матері стискалося, коли Зулейха не знала, як прогодувати сина. Але я відчувала і їхню жаху до життя, захоплювалася, коли вони знаходили сили бути хоч трішечки щасливими в нелюдських умовах. 

«Дивно, але вона була щаслива в ці дні – якимось незрозумілим, тендінтним, летючим щастям. Її тіло ночами мерзло, вдень страждало від спеки і комариних укусів, шлунок вимагав їжі, а душа – співала, серце – билося одним ім’ям :Юзуф».

Не бійтеся читати складні історії. Це малесеньке щеплення, щоб ми пам’ятали, щоб ми ніколи не допустили такого знову. Нам теж варто інколи розплющувати очі й приймати свою історію. Бо червоний терор, депортації, Голодомор – це не тільки про СРСР, це ж про наших предків. По обидва боки були українці: і серед жертв, і серед катів. Треба розплющити очі й прийняти.

  • Книжкова полиця 2018: 14/100
  • Жанр: роман
  • Тематика: розкуркулення, червоний терор, виживання в тайзі
  • Країна: РФ, авторка татарка за походженням
  • Кількість сторінок: 464
  • Час на прочитання: 4 дні
  • Переклад: 8-9
  • Моя оцінка: 10

Коментарі (0)