#ilatanka_reading
Фредрік Бакман «Beartown»

Ви ще не читали Фредріка Бакмана? Тоді я йду до вас. Моя любов до Бакмана почалася давно. Я побачила на Amazon «A Man Called Ove» («Чоловік на ім’я Уве»), купила, почала читати й усе думала, як так сталося, що я раніше нічого не чула про цього автора. Далі були «Britt-Marie was here» і «The deal of a lifetime». І я вже думала, що знаю Бакмана, його стиль. Поки не почала читати «Beartown».

Як же це пояснити? Це ніби той самий, добре знайомий Бакман і водночас геть інший! Я звикла, що його романи мене розчулюють, коли ти бачиш спочатку не дуже приємного героя з дивними тарганчиками, а потім відкриваєш його з іншого боку й починаєш любити всім серцем. І такий рингтон у голові: «О! Ооооо…». З «Beartown» усе по-іншому. Тут автор обливає тебе холодною водою на самому початку – як у книжці Бакмана один підліток стріляє в іншого? А потім автор підводить нас до того, як таке могло статися. Повільно-повільно він знайомить нас із дуже багатьма героями, які відразу викликають захоплення. Але чи є ідеальні люди? Бакман нагадує, що немає. Який рингтон був у моїй голові під час читання? Бенґ бенґ бенґ… Звук шайби, який досягає самих глибин і викликає напругу – зараз-зараз станеться якась трагедія.

Про що ця історія? Про засніжене містечко Біртаун в лісі. Тут живуть люди схиблені на хокею. Для них хокей – не просто гра, це остання надія на майбутнє. У містечку закриваються підприємства, люди втрачають роботу… Але! Якщо юніорська команда виграє в Чемпіонаті з хокею, то це принесе нові інвестиції. Тож до дня Ч команда, тренери, їхні родини, усі-усі мешканці міста живуть у шаленій напрузі. Цей день настає – і виникає скандал! Улюбленця й зірку команди Кевіна звинувачують у жахливому вчинку. Перед містянами виникає питання, що було важливіше? Покарати винного чи дати всьому місту шанс на краще майбутнє? Справедливість чи майбутнє? Що б обрали ви? Жителі Біртауна свій вибір зробили. Який і до чого він призвів? Читайте в книжці.

Я не знаю, як це автору вдалося, але на 432 сторінках він підняв стільки надважливих питань і зробив це гармонійно. Перемога. Чи дійсно вона важлива за будь-яку ціну? Чи важливо вміти програвати? Команда. Команда понад усе, а якщо..? Дружба. Чи повинна вона мати межі? Насильство. Як жертві жити далі? Гендерна рівність. Чи мають дівчата право грати в хокей професійно? Батьки і діти. Як виростити успішну, але хорошу людину? Материнство й робота. Як знайти баланс і не почувати вічну провину? Справедливість. Як жити у світі, де справедливість не завжди перемагає? Як це пояснити своїй дитині?

Дуже сподіваюся, що цей роман з’явиться українською. А я вже чекаю, коли ціна на «Us Against You» – продовження цієї історії, яка з’явилася 5 червня, – хоч трохи впаде, бо я вже скучила за Еметом, Бенжі, Майєю, Аною… і хочу дізнатися, що буде з ними далі.

«Ніколи не довіряйте людям, які не мають чогось у своєму житті, що вони люблять без жодної причини».

«Якщо ви чесні, люди можуть обдурити вас. Будьте чесними в будь-якому випадку. Якщо ви добрі, люди можуть звинуватити вас у егоїзмі. Будьте добрими в будь-якому випадку. Усе добро, яке ви робите сьогодні, інші завтра забудуть. Творіть добро в будь-якому випадку».

«Бути батьками – це відчувати себе ковдрою, яка завжди замала. Хай як ви намагаєтеся накрити всіх, завжди буде той, кому холодно». 

  • Книжкова полиця 2018: 33/100
  • Жанр: сучасна проза
  • Тематика: команда, насильство, підлітки, дружба
  • Країна: Швеція
  • Кількість сторінок: 432
  • Моя оцінка: 10/10

Коментарі (0)