Сьогодні ти нікому не потрібний художник, а завтра – усі телеканали мріють про інтерв’ю з тобою. Просто так трапилося, що хтось колись надихнув тебе навчитися плавати, а сьогодні це врятувало життя тобі й не тільки. Збіг? Доля? Божа воля? Мабуть, у всіх будуть різні відповіді. Ноа Гоулі у своїй книжці «За мить до падіння» натякає нам на своє бачення, і робить це досить тонко. Це мене здивувало! Річ у тім, що від відомого сценариста та продюсера я очікувала іншого – заплутаного детективу, шаленого розгортання подій, історії на один раз без особливої моралі. Але прочиталося не те, що гадалося.
Історія насправді розгортається повільно – автор, ніби малює мазками. Ось він робить коротеньку замальовку з життя одного героя, а потім з другого, третього... Так перед нами вимальовується картина – розгадка трагедії, що забрала людські життя. Паралельно ми бачимо, що відбувається з тими, хто вижив.
Крім того, під час читання інколи хочеться зупинитися й подумати. Про що?
- Про те, що ми всі знаємо, що зрештою помремо, однак ховаємо ці думки подалі. Трагедії ж змушують нас пригадати нашу смертність.
- Про те, що мистецтво не на полотні, а в очах того, хто дивиться.
- Про технології, які не тільки полегшують нам життя, але й можуть знищити.
- Про телебачення, яке дійсно живиться трьома С: сміх, секс і смерть.
- Про те, що ми ніколи не знаємо, як маленька випадковість може вплинути на наші великі плани.
Мені сподобалося. Хоч я і мала спочатку претензії до «романтичної лінії».
- Книжкова полиця 2018: 39/100
- Жанр: трилер
- Тематика: авіакатастрофа
- Кількість сторінок: 400
- Час на прочитання: 3 дні
- Країна: США
- Моя оцінка: 8/10
Коментарі ()