«Середню стать» американського письменника грецького походження Джеффрі Євгенідіса я не прочитала. Я її прожила. Сторінка за сторінкою я розмотувала нитку історії трьох поколінь родини Стефанідісів. Закохувалася з ними, плакала через Смирну, емігрувала з Греції в Америку, пристосовувалася до нового життя, народжувала дітей, росла, знов закохувалася, перевіряла на правдивість американську мрію, старіла...

Я стала свідком низки непростих перетворень: дівчинки Каллі в підлітка Калла, юної шовківниці Дездемони у стару її тінь, амбіційного Лефті в німого стариганя, запального Мільтона в... Усе для того, щоб зрозуміти, що визначає гендер людини. Гени чи виховання? Я прожила в шкурі Калліопи / Калла 700 сторінок і зрозуміла, що все не так просто. Є ще третій варіант.

Я читала дуже повільно – 50-70 сторінок щодня. І не тому, що історія видалася мені нудною. Ні. Просто я хотіла якомога довше насолоджуватися її такою неймовірною багатошаровістю і символічністю. До речі, у моїй голові часом зринала пісня Кузьми: «А ти ростеш, старієш, вмираєш, а тої правди так і не знаєш...».

Чи раджу я читати цю історію? Так. Дуже раджу. Тут ви не лише знайдете ще одну родинну сагу, дізнаєтеся про греко-турецьку війну, автомобільний Детройт, бастування й бунти в США, а й відчуєте, що таке бути гермафродитом.

Будь ласка! Не кривіться, не відвертайтесь, не фукайте. У всі часи народжувалися діти з признаками двох статей. І це величезний тягар для людини – відчувати, що більшість вважає тебе виродком. Тому прочитайте і спробуйте зрозуміти. І взагалі – будьмо толерантнішими одне до одного. 

• Книжкова полиця 2018: 45/100
• Жанр: сучасна проза, родинна сага
• Тематика: еміграція, американська мрія, пошуки себе
• Кількість сторінок: 704
• Час на прочитання: 10 днів
• Країна: США
• Нагороди: Пулітцерівська премія
• Моя оцінка: 9/10