«Я завжди писатиму у відповідь». Хіба я могла встояти від такої назви? На щастя, ні. Адже такі книжки я називаю «щепленням». Це проста книжка про важливе. Історія про реальну дружбу, яка почалася з домашнього завдання. 12-літня Кейтлін Аліфіренка із США написала 14-літньому Мартіну Ґанді в Зімбабве. Вони почали листуватися – і це змінило життя не тільки їх, а в їхніх родин. А ще ця книжка може хоч трохи змінити ваше життя, бо це ефективне щеплення для дорослих і дітей:⠀

• проти зневіри – світ не без добрих людей і справжня дружба та співчуття є;
• проти нарікань – коли ти читаєш, що десь діти сплять під і біля ліжка батьків, бо кімнату вимушені ділити ще з однією родиною, а курка для них – то особлива розкіш на Різдво...
• проти жадібності – можна купити черговий блиск для губ, чергову сукню, а можна переказати хоч трохи на доброчинність.

Крім того, вона має додаткові позитивні побічні ефекти:

• нагадує, що в різних куточках земної кулі люди живуть геть по-різному: для когось 20 доларів – дрібниця, а для когось – можливість заплатити за семестр навчання й нагодувати всю родину;
• підвищує віру в те, що одна звичайна людина або одна родина може змінювати цей світ на краще;
• надихає не відвертатися від тих, кому пощастило менше, і намагатися допомогти;
• змушує подивитися на наше право на освіту як на привілей, а не тягар.

Мені сподобалося, що герої на сторінках не ідеалізовані, а живі – з недоліками й часом наївними думками та банальними проблемами. 

Ви зрозуміли? Раджу.

• Книжкова полиця 2018: 46/100
• Жанр: сучасна проза
• Тематика: життя в різних куточках світу, доброчинність
• Кількість сторінок: 368
• Час на прочитання: 2 дні
• Країна: США
• Моя оцінка: 9/10