#книги
«Аеропорт» Артура Гейлі

Роману «Аеропорт» Артура Гейлі наступного року виповниться 50 років, а я лише недавно його прочитала. Я читала в оригіналі й досить довго «занурювалася» у історію, поки не дійшла до певної межі, після якої зрозуміла – спати не ляжу, доки не дочитаю.

Про що ця історія? Про один день з життя міжнародного аеропорту під час страшенної сніжної заметілі, коли всій команді доводиться докладати неймовірних зусиль, щоб аеропорт працював. І от здається – ну що може трапитися за один день? Але автор підготував дуже насичену історію. На тлі природної катастрофи «справжній шторм» охоплює і головних героїв: керівника аеропорту Мела, його дружину Сінді та брата Кейза, зарозумілого чоловіка Мелової сестри й класного пілота Вернона з його коханкою Гвен, неадекватного банкрута Герерро й літню жіночку Аду, яка «зайцем» мандрувала авіалініями, і багатьох інших.

«... хоч би як не були зайняті люди, у них завжди знайдеться час для пліток і спостереження за іншими людьми».

Тут є все – подружні зради, взаємна симпатія, незапланована вагітність, розлучення, почуття величезної відповідальності, докори сумління про чужу смерть, хворобливе бажання залишитися в очах родини героєм, убивши сотні невинних людей і пожертвувавши власним життям, надзвичайна сміливість.

«Річ у тім, – сказала повільно Гвен, немов думаючи вголос, – що я ще ніколи не була вагітна, а поки це не станеться, кожна жінка мимоволі сумнівається, вона не впевнена в собі: а раптом їй це не дано. І коли несподівано відкривається, як мені зараз, що так, ти можеш стати матір'ю, – це як дар, виникає таке відчуття... Тільки жінка може його зрозуміти. Здається, що сталося щось незбагненне – величезне й чудове».

Читаючи цю історію, я щиро раділа, що система безпеки в аеропортах суттєво поліпшилася. Добре, що нас і наші валізи ретельно перевіряють перед посадкою, що ми зараз не можемо пройти на борт літака, щоб передати комусь гаманець. У романі ж, як і в 50-60-х роках минулого століття, існувала зовсім інша реальність. Не лякайтеся 450+ сторінок – книжка читається дуже легко.

Тож, якщо ви ще не читали, рекомендую!

Фото: pixabay.com

 

Коментарі ()