#ЩоЧитатиЩобПисати
Як писали класики

Агата Крісті, Джордж Орвелл, Рей Бредбері, Курт Воннеґут, Мілан Кундера, Умберто  Еко, Маріо Варґас Льйоса… Такі різні, але водночас схожі – вони вже стали справжніми класиками в своїх жанрах. Чому вони писали? Як вони писали? У чому секрет їхнього успіху? Чого в них можна навчитися? Ростислав Семків намагається відповісти на ці питання у книжці «Як писали класики». І робить це так цікаво, що я її просто смакувала.

Зокрема, Семків не лише аналізує роботи цих письменників, у яких вони самі діляться секретами письма, а й намагається прочитати їхні основні правила між рядків, розгледіти в їхніх біографіях. У результаті для кожного з класиків автор формулює добірку з 6-10 основних правил.

Взагалі я читала й шкодувала, що раніше майже нічого не знала про життя улюблених письменників – Рея Бредбері, Умберто Еко та Джорджа Орвелла. Якщо чесно, у шкільні роки біографію автора я читала майже з примусу. Народився, здобув освіту, написав перший твір, зазнав …, помер. Почитала і забула. А Семків зупиняється лише на важливих моментах у житті кожного з класиків і пояснює, як вони вплинули на їхню творчість. Зокрема, завдяки чому Агата Крісті добре зналася на отрутах, і в результаті чого вона вигадала першу детектива-жінку міс Марпл? Як вона використовувала свої страхи? Звідки Бредбері брав свої сюжети? Що він «закінчив» замість коледжу? Як спочатку доволі пересічний письменник Орвелл стає надзвичайно популярним? Після деяких відкриттів мені захотілося перечитати твори цих авторів.

Якщо ж говорити про «секрети» класиків, то вони часом доповнюють один одного, а часом – суперечать. І хоч вони більше стосуються авторів, які прагнуть написати роман або оповідання, їх корисно почитати більш широкій аудиторії, бо деякі поради універсальні. Особливо правила Орвелла, який радить уникати неоригінальних зворотів і метафор, позбуватися зайвих, претензійних слів та запозичень. А це просто аксіоми нормального тексту.

Серед правил кожного з класиків я обрала одне, яке мені найбільше імпонує. 

Агата Крісті: Нехай вам ніщо не заважає у цей час (коли ви пишете).

Джорж Орвелл: Працюйте над формою, уникайте затертих образів і метафор.

Рей Бредбері: Пишіть про те, що знаєте і любите.

Курт Воннеґут: Пишіть так, щоб абсолютний незнайомець не пошкодував витраченого на читання часу.

Мілан Кундера: Пишуть, щоб пережити мить екстазу. Читають – теж.

Маріо Варґас Льйоса: Не пишіть про все – найцікавіше замовчуйте!

Умберто Еко: Залучайте яскраві фішки масової культури.

А найголовніша порада для мене порада в книжці звучить так:

Якомога більше читайте, бо не можна виробити багату розкуту мову, не читаючи хороших книг, дуже багато хороших книг.

Щоб дізнатися решту порад відомих класиків, раджу прочитати книжку повністю! ;)

Коментарі ()