#книги
Роман про крах ідеальної дружби

Роман «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» Харукі Муракамі я прочитала на одному диханні. Просто не могла зупинитися. Так хотілося зрозуміти, чому ж розсипалася ідеальна дружба Цкуру Тадзакі з його чотирма друзями.   

З чого все починається? П’ятеро школярів знайомляться й відразу стають нерозлийвода. Четверо з них мають спільну рису – у їхніх прізвищах є колір. Але в іншому вони не схожі. Біла – сором’язлива красуня-піаністка. Синій – справжній спортсмен. Чорна – іронічна інтелектуалка. Червоний – розумник. Цкуру ж не має ні кольору в своєму прізвищі, ні якоїсь іншої оригінальної риси. Принаймні він так вважає. І от їхня дружба раптово розвалюється – четверо «барвистих» друзів заявляють, що не хочуть мати нічого спільного з «безбарвним» Цкуру. Проходить 16 років перед тим, як Цкуру набирається сміливості й вирушає на пошуки правди… І про це зрештою книга.

Я читала цей роман і проводила паралелі з «Долі та фурії» Лорен Ґрофф і «Несказане» Селесте Інґ. З одного боку, це зовсім різні історії. Перша – «Долі та фурії» – про ідеальний союз чоловіка й жінки. Друга – «Несказане» – про ідеальну родину з дивовижною донькою, на яку покладається дуже багато мрій. Третя – «Безбарвний Цкуру Тадзакі…» – про ідеальну дружбу. Що в них спільного? Усі ці історії нагадують, як мало ми знаємо один про одного. Ми лише думаємо, що чудово знаємо наших рідних і друзів. Насправді досконало розуміти, що коїться на душі іншої людини, не можливо. Тому й важливо частіше говорити, запитувати, з’ясовувати, що ж думає інша людина. Адже недоказаність часом приводить до незворотних наслідків.

«Заздрість… – це найрозпачливіша в’язниця у світі. Адже невільник замикає туди себе сам». 

«З одного боку, ми живемо в епоху байдужості, але з іншого – ніколи ще світом не гуляло стільки інформації про інших людей. Якщо захотіти, можна довідатися практично все. Але при тому всьому про інших ми майже нічого не знаємо».

«Спогади можна затерти, але історії не зміниш».

Загалом книжка «Безбарвний Цкуру Тадзакі…» мені сподобалася. Однак мені трохи не вистачило розв’язок деяких сюжетних ліній. Я все чекала, що в кінці історії все стане зрозуміло, але ні.

Коментарі (0)