#книги
Дві книжки для осінніх вечорів

Є книжки, якими хочеться смакувати довго-довго. Тижнями. Інколи місяцями. Після них залишається тривалий посмак. А є історії, які хочеться прочитати за вечір-два й бігти далі. Мені подобається їх чергувати. «Подружжя по сусідству» Шарі Лапени й «Truly Madly Guilty» Ліян Моріарті хотілося проковтнути.

Ці історії дуже схожі між собою. І там, і там є молоді батьки. Вони йдуть на вечірку до друзів – і щось жахливе трапляється. З дитиною. Далі сюжет розвивається вперед, але авторки повертають нас у минуле, щоб відкрити щоразу трохи більше правди про героїв. Шлюб, батьківство, довіра, почуття провини, спроможність пробачати одне одному – ці питання піднімаються в обох романах.

У романі «Подружжя по сусідству» Анна й Марко залишають свою 6-місячну доньку з радіонянею та йдуть на невеличку вечірку до Синтії з Гремом, які живуть за стіною. Вони щогодини ходять перевірити, чи з немовлям усе гаразд, а коли зрештою повертаються додому, то знаходять ліжечко порожнім. Їхню доньку Кору хтось викрав. Поки тривають пошуки дитини, ми – читачі – дізнаємося все більше цікавих деталей про героїв – подружжя, їхніх сусідів, батьків Анни. Детектив переконаний, що до викрадення причетні батьки. Але хто ж насправді викрав Кору? Здається, близько середини роману стає все зрозуміло, а потім знову виникають сумніви… І авторка – канадська письменниця з адвокатським досвідом – витримує інтригу майже до останньої сторінки.

Історія «Truly Madly Guilty» починається не з початку, а через два місяці після пікніка, на якому сталося щось жахливе. Що? Невідомо. Хто там був? Шестеро дорослих і троє дітей. По-перше, господарі – Від і Тіффані з донькою Дакотою. По-друге, їхні сусіди – бездітні Еріка й Олівер. І нарешті – їхні друзі Сем і Клементін з двома маленькими донечками. Усі вони, крім однієї з дівчаток, відчувають провину й шкодують про те, що були на тому пікніку. Кожен із них має свої таємниці. Клементін – насправді майже не витримує Еріку – «найкращу подругу з дитинства». Еріка й Олівер мали непросте дитинство через батьків, а тепер вони хочуть попросити Клементін про надзвичайну послугу. Тіффані не завжди заробляла на нерухомості… Багато правди вилазить наверх під час та після пікніка. Що ж сталося і чи вдасться героям повернутися до нормального життя після цього? Інтрига теж тримається до останнього.

Отакі книжечки. Це не шедеври, які захочеться перечитувати, але гарний варіант, щоб взяти з собою в подорож літаком або прочитати восени під ковдрою з чашечкою какао.

P. S. «Подружжя по сусідству». На жаль, без ляпів у перекладі не обійшлося. Приклад: «Детектив Ресбак зауважив прохолоду в стосунках батьків Анни та їхнього тестя (замість «зятя»)».

P. P. S. «Truly Madly Guilty» – це моя вже третя книжка австралійської письменниці Ліан Моріарті. Ще торік я прочитала «Big Little Lies» і «Three wishes». Так от вони мені сподобалися більше. У них теж авторка розпочинає історії з того, що стався якийсь інцидент, а потім сюжет розгортається вперед з постійними поверненнями в минуле. І там це було більш елегантно. У цьому романі постійні згадки про пікнік, на якому незрозуміло що сталося, відволікали від сюжету й надокучали.

Коментарі ()