#книги
Сила інтровертів

Привіт! Мене звати Наталя. І я інтроверт. Потрібні докази? У дитинстві я частіше обирала книжку, а не веселі розваги. Я маю багато друзів, але підтримую справді близькі стосунки з дуже обмеженим колом. Люблю ходити й запрошувати в гості. Проте після цього мені завше хочеться побути день на самоті. Найкомфортніша для мене компанія – 4-6 людей, коли всі одне одного гарного чують і не треба підвищувати голос. Щоразу перед виступом я сильно хвилююся, хоча вже й навчилася трохи це контролювати. На зустрічі з новим клієнтом я спочатку більше мовчу, щоб якомога краще зрозуміти ситуацію, і лише потім починаю ставити питання, щось рекомендувати. Ну ви зрозуміли, я таки інтроверт.

І от я вирішила почитати книжку «Сила інтровертів» Сьюзен Кейн, щоб краще зрозуміти, як з моєї інтроверсії отримувати зиск попри зовнішні обставини. Адже, як пише авторка, зараз існує такий собі культ екстраверта. У американських школах та університетах усе більше уваги приділяється навчаннях у групах, а не самостійній роботі. Провідні компанії – не тільки в США, а й у нас – намагаються залучати товариських інтровертів, облаштовують офіси з відкритим плануванням, щоб стимулювати спілкування й командну роботу. Саме екстравертам легше підійматися кар’єрними сходинками, їм для цього сміливості й затятості не бракує. Що ж робити нам, інтровертам?

У книжці нових для себе порад я не побачила, але надихнулася історіями з життя інших інтровертів. Приємно ж бути в одній компанії з такими людьми, як Чарльз Дарвін, Марія Кюрі, Дейл Карнегі, Стів Возняк, Елеонора Рузвельт… А ще дізналася-пригадала деякі цікаві факти про інтровертів. Так от.

  • Лідер – необов’язково екстраверт. Згадайте Магатму Ґанді. Одні організації потребують лідера-екстраверта, який мотивуватиме пасивних працівників, а інші – лідера-інтроверта, який дослухатиметься до ідей високоактивних колег.
  • Праця на самоті – запорука успіху. Чому серед інтровертів багато видатних науковців, письменників, художників? Вони просто соромилися йти гуляти, натомість практикували-практикували.

«Працюйте на самоті. Ви зможете створити справді революційний продукт з новими характеристиками, якщо працюватимете самостійно. Не як частина групи. Не як частина команди». Стів Возняк

  • Групові мозкові штурми – не найкраще джерело креативних ідей. Ефективність мозкових штурмів погіршується разом зі збільшенням розміром групи: групи з 9 учасників пропонують менші й гірші ідеї порівняно з групами з 6 осіб, які показують гірші результати, ніж групи з 4 осіб. Чому? По-перше, соціальні лінощі – нехай інші все придумають. По-друге, блокування продуктивності – під час обговорення одночасно висловлюватися може лише одна людина. По-третє, побоювання оцінки. Винятком є віртуальний мозковий штурм! Що більша кількість учасників, то вища результативність.

«Наукові дослідження вказують на те, що бізнесмени, які використовують мозковий штурм, роблять велику помилку. Якщо у вас є команда талановитих та мотивованих людей, їх необхідно заохочувати до самостійної роботи, якщо творчість та ефективність для вас важливі». Адріан Фернхем, організаційний психолог.

  • Інтроверт – вирок назавжди? Так, але ми можемо розширювати межі своєї особистості, проте до певної точки. Згідно з теорією вільних якостей, ми ладні діяти всупереч своєму «я». Тобто заради роботи, яку ми вважаємо важливою, чи людей, яких любимо, ми – інтроверти – можемо діяти як екстраверти. Це правда. Перевірила на собі. Власне тому не всі мої друзі-знайомі здогадуються, що я інтроверт.
  • Інтроверти й екстраверти думають по-різному. Екстраверти бачать, «що відбувається», а інтроверти розмірковують над тим, «що може трапитися». Свого часу на Волл Стріт було більше екстравертів серед інвесторів і керівників банків, тому вони й не помітили, як насувався фінансовий колапс 2008 року, хоча інтроверти їх і попереджали. Крім того, екстраверти мають більшу сенситивність до винагороди – навіть коли програють не можуть зупинитися.
  • Порада для батьків дітей-інтровертів. Не називайте дитину «сором’язливою» і ніколи її за це не сваріть. Вона сприйме це як невід’ємну частину свого характеру, а не емоцію, котру можна навчитися контролювати.

Ще одна цитатка:

«… звертайте увагу на те, чому ви заздрите. Заздрість – бридка емоція, але з її допомогою можна дізнатися правду. Зазвичай ми заздримо тим людям, у котрих є те, чого бракує нам».

Чи рекомендую я «Силу інтровертів»? Важко сказати. Мені останнім часом нон-фікшн не йде, тому не хочу бути дуже суб’єктивною й щодо цієї книжки.

Коментарі ()