#книги
Після трьох уже пізно?

Коли я бралася за книжку «Після трьох уже пізно» Масару Ібуки, була дещо скептично налаштована. Адже з перших сторінок лунає: «Жодна дитина не народжується генієм, жодна – дурнем. Усе залежить від стимуляції та ступеня розвитку головного мозку у вирішальні роки життя дитини. Це роки з народження до трирічного віку. У дитячому садку виховувати вже пізно». Та ладно! А як же більшість із нас виросли? Однак, читаючи далі, я натрапила на деякі притомні поради. Ділюся.

Масару Ібука пише, що готових рецептів навчання немовлят немає. На його думку, батьки повинні виробити власний підхід до виховання, незалежний від модних течій. Та все ж він рекомендує частіше брати дитину на руки, не боятися спільного сну, багато розмовляти, але не сюсюкатися з дитиною, не ігнорувати дитячий плач та не висміювати малюка. Це загалом досить «класичні» поради. Крім того, він радить якомога раніше дати дитині олівці, навчати іноземних мов, записати на спорт і в музичну школу. Чому?

«Ранній розвиток часто зводять до того, щоб напхати дитину інформацією або навчити читати й писати в ранньому віці. Але що набагато важливіше – це розвинути вміння міркувати, оцінювати, сприймати».

Пожива для роздумів від Масару Ібуки (далеко не з усім я згодна)

Потенціал дитини 

  • Мозок дитини може вмістити безмежний обсяг інформації.

 «… тільки не треба боятися «перегодувати» або викликати перезбудження: дитячий мозок, як губка, швидко вбирає знання, але, коли відчуває, що переповнений, відключається і перестає сприймати нову інформацію. Нас повинно турбувати не те, що ми даємо дитині забагато інформації, а те, що її часто дуже мало для повноцінного розвитку».

  • Дитині подобається все ритмічне, а заучування віршів тренує пам'ять.

«Мозок дитини здатний утримати в пам'яті від 100 до 200 коротких віршів. Але пам'ять іржавіє, якщо її не використовувати. Що інтенсивніше вона використовується, то краще функціонує і розвивається».

  • Дитина запам'ятовує тільки те, що їй цікаво.
  • Примус – найгірший спосіб навчання, найкраще стимулювання – пробудити зацікавленість і створити умови для навчання.

Музика й образотворче мистецтво

  • Музична гармонія найкраще засвоюється в ранньому дитинстві. 3-місячна дитина може запам'ятати складний музичний твір, якщо його програти їй кілька разів поспіль, а 5-місячна дитина може оцінити Баха.
  • Дитина, вихована мамою, яка не має музичного слуху, теж його не матиме.
  • Навчання грі на скрипці розвиває здатність до концентрації уваги й риси лідера, а також позитивно впливає на зовнішність дитини.
  • Стандартний папір для малювання – стандартна людина.

Іграшки, книжки та інше

  • Надлишок іграшок розпорошує увагу дитини.
  • Дитині нудно грати з готовою іграшкою, яку можна використовувати тільки в один спосіб.
  • Ліплення, вирізання візерунків із паперу та складання паперових фігур, а ще ігри в ролях розвивають творчі задатки дитини.
  • Участь дитини в простій праці вдома дуже корисна для розвитку інтелекту.
  • Книжки не тільки для читання, а кубики не тільки для будівництва. 

«Він може використовувати книжку як тунель, або малювати на ній, або порвати її. Краще взагалі не давати йому книжок, ніж наполягати, щоб він їх тільки читав. Коли в нього з'явиться інтерес до читання, він і сам зрозуміє, що книги найцікавіше читати».

Спорт

  • Фізичні вправи стимулюють розвиток інтелекту.
  • Що раніше почати заняття спортом, то кращі будуть результати.
  • Плавання – один із способів розвинути здібності дитини: воно покращує сон, сприяє апетиту, загострює рефлекси і зміцнює м'язи.
  • 6-місячна дитина може навчитися плавати.

Батьки і діти

  • Діти починають наслідувати вже в перший рік життя, а на другому і третьому році роблять це свідомо. Тому в присутності дитини, варто звертати увагу на свою поведінку.
  • Новонароджений відчуває, коли батьки посварилися. 

«Зовсім не обов'язково робити щось особливе, щоби сприяти ранньому розвитку вашої дитини. Найкраще для початку – це створити гармонійні стосунки між чоловіком і дружиною та приємну психологічну атмосферу вдома».

  • Нервозність батьків заразна.

«Якщо мама простудиться, вона може постаратися не заразити свого малюка, наприклад не тримати його на руках занадто близько або надіти марлеву пов'язку. Але не так уже й багато мам, які піклуються про те, щоб не передати дітям своїх недоліків».

  • Тримайте свої упередження при собі. 

«Дорослий малює чайника, а дитина бачить на малюнку рибу з розкритим ротом. Дорослий може докорити дитині: «Не говори дурниць, це чайник». Така відповідь буде помилкою, і вона рівносильна знищенню бутона, вже готового розпуститися».

«Замість того щоб турбуватися, що б дівчинка не виросла чоловікоподібною, а хлопчик жінкоподібним, краще б батькам усвідомити, якої шкоди вони завдають психіці дитини, нав'язуючи йому свої уявлення про статеві відмінності».

  • Дитину краще похвалити, ніж насварити.

«Уявіть собі маму, яка несе до столу склянку соку. Її малюк, якому хочеться в усьому наслідувати свою маму, намагається зробити те ж саме. А мама каже: «Не можна!» і кидається до нього зі страху, що він проллє сік. Це неправильно. Вона ж його і дорікне потім дитину, коли вона поросте, що вона їй не допомагає. Навіть якщо дитина хоче зробити щось, що їй чи йому ще важко, краще похвалити: «Який ти в мене дорослий став!», а потім відлити трохи соку й дати йому донести стакан. Такий підхід дуже важливий».

Що мені не сподобалося або викликало сумніви?

Категоричність. «... якщо в перші три роки не утворилася міцна база, марно пізніше вчити, як її використовувати. Це все одно, що намагатися досягти хороших результатів на поганому комп'ютері».

Рекомендація використовувати телебачення в навчанні малюків. «Нові телевізійні програми допомагають дитині правильно говорити». Тут я більше вірю Джону Медіні, який стверджує, що для вивчення мови потрібне живе спілкування, і не рекомендує ТБ до 2 років узагалі. Але це досить очікувана порада саме для цієї книжки, зважаючи на те, що її автор – один із засновників компанії Sony.

Малюки й гра на скрипці. Автор розписує чудодійний вплив музичних занять на наймолодших. Але хіба реально в Україні здати дитину до 3 років у музичну школу й навчити гри на скрипці? І головне – чи треба?

Підсумовуючи свої враження про книжку, можу сказати, що автору не вдалося переконати мене до кінця. Я й далі не вірю, у те, що «після трьох уже пізно». Мій підхід – що раніше, то краще, але без фанатизму. Бо в дітей має бути право на дитинство, а за численними гуртками й секціями вони його можуть не помітити. 

Коментарі ()

  1. Рената 13 липеь 2020, 11:59 #
    Де можна купити ту книгу?