#книги
Аґата Крісті або як мене потягло на класику

Цьогорічна осінь видалася детективною. А все чому? По-перше, навесні я прочитала книжку «Як писали класики». У ній Ростислав Семків так цікаво розповів про «бешкетницю»* Аґату Крісті, що мені захотілося перечитати в неї все прочитане й дочитати нечитане. До речі, це 66 детективів і 12 збірок оповідань. По-друге, видавництво «КСД» почало перевидавати «герцогиню детективу». Я побачила і зрозуміла, що це знак – час настав. Тож у вересні я прочитала «Кишеню, повну жита», у жовтні – «Вбивство у Східному експресі», у листопаді – «Карибську таємницю». Розповім коротко про два з цих детективів, а на екранізацію третього ви, мабуть, уже сходили або плануєте.

«Кишеня, повна жита». У своєму офісі помирає багатий бізнесмен Рекс Фортекск’ю. У його кишені – жито. Медична експертиза показує, що він помер від отрути з тисового дерева. Ця отрута діє повільно, тобто його отруїли ще за сніданком вдома – у «Тисовій хатині». Але хто? Молода друга дружина Адель, яка має коханця? Здається, так, але її теж убивають. Старший син Персиваль, який турбується, що батько втратить сімейний бізнес через сумнівні оборудки? Його дружина, яка Рекса терпіти не могла? Ланселот, молодший син-перекотиполе, який посварився з батьком декілька років тому? Дочка Елейн, якій батько не давав вийти заміж? Економка Мері Дав? Усі вони мали мотив. Я здогадалася, хто вбивця десь на сторінці 120, але потім інспектор Ніл і міс Марпл відкривали все нові деталі – і в мене виникали сумніви. А, може, той? Чи вона? Чи ці двоє? І до чого тут жито в кишені? А дрозди? Листи? Родовище? Читайте й дізнаєтеся!

«Карибська таємниця». Улюблений племінник міс Марпл відправляє її на Кариби підлікуватися. Там з нудьги вона вдає, що слухає байки старого майора. І от він патякає-патякає про численні «П» (подорожі-пригоди-подвиги), аж поки не починає розповідати про два вбивства й збирається навіть показати світлину вбивці. Та до їхнього столика підходять інші відпочивальники, і він швиденько ховає фото. Наступного дня в готелі вмирає людина. Та чи вмирає? Якщо ні, то хто вбивця? На острові не так багато потенційних кандидатів: старий буркотун-багатій, що ледве ходить, його секретарка й масажист, дві сімейні пари, священик із сестрою, лікар і молоде подружжя, яке володіє готелем. Хто ж із них? Чесно кажучи, цього разу Крісті вдалося мені повністю замилити очі... Я підозрювала всіх, окрім справжнього вбивці.

Знаєте, так приємно перечитувати класику, особливо восени-взимку! Я обов’язково продовжу збирати всю серію. А якщо й далі зберігатиму темп – щомісяця один детектив… То так і перечитаю їх усі. За п’ять років. J

* Чому я назвала бабусю Аґату бешкетницею? А як назвати жінку, яка після розлучення з першим чоловіком інсценує власне викрадення, ймовірно, для того, щоб його запідозрили в убивстві? Її тоді десять днів шукали вся британська поліція й навіть Артур Конан Дойль. А вже за чотири роки після особистої драми в неї з’являється міс Марпл – перша жінка-детектив. Можливо, усе було недаремно.

Коментарі (0)