#трилер
Та, що була раніше

А ваша Наталя балувана! Популярний трилер «Та, що була раніше» Дж. П. Делані мене не вразив. Хоча задум мені спочатку видався цікавим.

Про що ж книжка? Був собі дивакуватий успішний архітектор-красунчик Едвард, мав дружину й сина, але вони загинули. Тому в будинку, який для них планувався, живуть орендарі. Цей будинок вишуканий і мінімалістичний, а ще «розумний» і навіть впливає на життя мешканців. Щоб отримати можливість жити в будинку, потенційним орендарям потрібно заповнити анкету з провокаційними запитаннями й пройти співбесіду з власником. Раніше його пройшли Емма з Саймоном, пізніше – Джейн. Уся книжка – це чергування: один розділ про Емму (раніше), один розділ про Джейн (тепер). Вони проживають схожі ситуації – вони западають на одного чоловіка, їх водять в одні ресторани, дарують однакові подарунки тощо. Але відомо, що з Еммою щось сталося. Чи повторить Джейн її історію? 

«… ти не можеш двічі розповісти ту саму історію, сподіваючись на іншу кінцівку».

Чому ж не сподобалося? 

  • Мені здалося, що автор надихнувся популярними книжечками й вирішив повторити успіх, зробивши певний мікс.
  • Автору не вдалося мене здивувати. До середини книжки я вже розуміла, що до чого. І на мене навіть не справили враження його «неочікувані» деталі, що виринали в другій половині. 
  • Попри те, що це «психологічний трилер», мені не було ні страшно, ні моторошно. Натомість було нуднувато читати одні й ті самі ситуації з різними героїнями.
  • Стереотипність. Персонажі – молоді, красиві, успішні. Білі. А хто здійснює пограбування? Звичайно, афроамериканці. Пишу відгук після прочитання «Вбити пересмішника», тому не змогла це оминути. 

Тож мої геть суб’єктивні відчуття після прочитання: Прочитала? І що? Нічого.

  • Книжкова полиця 2018: 2/100
  • Жанр: психологічний трилер
  • Кількість сторінок: 383
  • Час на прочитання: 3 дні
  • Переклад: 8 (трохи одруківок і росіянізмів)
  • Моя оцінка: 6

Коментарі ()