#емоційний_інтелект
10 інсайтів із книжки «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана

Про емоційний інтелект починають говорити дедалі частіше. І не дарма. Він має неабиякий вплив на здоров’я, подружнє життя, успіхи на роботі тощо. Тож я з великим інтересом прочитала книжку «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана й виокремила для себе основні ідеї.

Що таке емоційний інтелект? Якщо коротко, то це вміння усвідомлювати та давати раду власним і чужим емоціям, щоб мотивувати себе для досягнення цілей і вибудовувати стосунки з іншими людьми.

  1. Високий рівень IQ не є запорукою успіху. Так, IQ, яким так полюбляють мірятися, насправді вирішує мало – щонайбільше 20%, а решта залежить від багатьох факторів, зокрема емоційного інтелекту. Адже емоції можуть брати гору над розумом, навіть паралізувати його. 
  1. Ми можемо мати владу над емоціями, але далеко не повну. «… наш головний мозок побудований таким чином, що найчастіше ми неспроможні контролювати ні те, коли нас охоплять емоції, ні те, якими будуть ці емоції. Проте ми маємо певну владу над тим, як довго ми ці емоції відчуватимемо»
  1. Найгірше піддається контролю гнів. Знаєте, що його активує? Відчуття небезпеки. «Сигналом тривоги може стати не тільки пряма фізична загроза, а й – що трапляється набагато частіше – символічна загроза, яка уражатиме нашу самооцінку чи почуття власної гідності, наприклад, грубощі чи несправедливе ставлення, образа чи приниження, розчарування, що виникає внаслідок неспроможності досягти певної високо поставленої мети».

Щоб заспокоїтися варто: усвідомити свій стан, оцінити критично думки, які викликають гнів, побути на самоті й заспокоїтися (глибоке дихання), відволіктися або розважитися (читання, активні фізичні вправи тощо).

Щоб заспокоїтися НЕ варто: перебирати в голові думки, що провокують гнів, а також «випускати гнів на волю».

«Однак жоден спосіб заспокоєння не спрацює, якщо людина раз у раз перебиратиме в голові думки, що провокують гнів: кожна така думка сама по собі може викликати роздратування, яке поступово наростатиме ».

«… випускати гнів на волю – один з найгірших способів емоційної розрядки. Спалахи люті, як правило, підсилюють активність емоційного мозку, внаслідок чого люди починають гніватися ще більше».

Щоб заспокоїти іншу людину: «потрібно відвернути увагу розлюченої людини, глибоко перейнятися її почуттями і прийняти її точку зору, а потім змусити зосередитися на альтернативній можливості, яка зможе налаштувати її на позитивніший діапазон почуттів».

  1. Поганий настрій погіршується, якщо людина думає про те, що її гнітить. Сльози не лікують. Хочете позбавитися смутку? Поставте під сумнів свої негативні думки. А чи дійсно все так погано? Заплануйте щось приємне.

«Пасивне ж занурення у власний смуток лише погіршує й без того поганий настрій».

«Уявлення про “цілющі властивості сліз” оманливе: плач тільки підкріплює психічне переживання, а це, у свою чергу, подовжує страждання. Щоб розірвати ланцюжок думок, які живлять зневіру, потрібно відволіктися».

«… розмова про те, що турбує найбільше, має позитивний терапевтичний вплив».

  1. Негативні емоції шкідливі для здоров’я. Найбільшої шкоди серцю завдає гнів. Від частих спалахів гніву в чоловіків збільшується ризик виникнення захворювань серця, водночас найбільш небезпечними емоціями для жінок є тривога і страх.
  1. Хороший настрій, оптимізм, надія – це не тільки приємно, а й корисно для здоров’я та успіху.

«Коли ми перебуваємо в хорошому настрої, наша здатність мислити гнучко та опрацьовувати складну інформацію посилюється, а це неабияк допомагає розв’язувати будь-які проблеми – інтелектуальні чи міжособистісні».

«Уявлення людей про свої можливості має великий вплив на їхні здібності». Альберт Бандура, психолог Стендфордського університету

  1. Критика, презирство або огида на постійній основі шлюб у небезпеці. До речі, погані стосунки шкодять – сімейні сварки, наприклад, мають негативний вплив на імунну систему. Що робити, щоб зберегти міцний шлюб? Передусім навчитися вгамовувати власні негативні почуття, слухати одне одного, а також показувати своє невдоволення конкретним вчинком, не дозволяючи йому перерости в особисту критику.

Формула скарги XYZ: «Коли ти зробив X, це змусило мене почуватися Y, а мені б хотілося, щоб ти зробив Z».

  1. Чоловіки зазвичай дивляться на стан свого шлюбу через рожеві окуляри… Саме тому вони відмовляються обговорювати неприємні моменти в стосунках. Вони просто їх не бачать, тоді як дружини добре усвідомлюють слабкі місця в подружньому житті.
  1. Критика на роботі – теж справа тонка. Як правильно це робити? Конкретизуйте проблему, запропонуйте рішення, робіть це особисто, будьте чуйними.

«… те, як саме виражають і сприймають критику, значною мірою визначає, наскільки люди будуть задоволені своєю роботою та стосунками з колегами і начальством».

  1. Діти з дуже раннього віку вміють вловлювати емоції. Від того як батьки виявляють емпатію до почуттів немовля, залежить їхній емоційний інтелект.

 «… тримісячні малюки, чиї матері перебували в пригніченому стані, копіювали їхній настрій…».

«Діти є здібними учнями, які, налаштовуючись, уловлюють обмін навіть найтоншими емоціями між членами родини – вони уважно спостерігають не тільки за безпосереднім ставленням до себе з боку батьків, а й за тим, як вони контролюють почуття, що виникають у парі».

Підсумовуючи свої враження про книжку, можу сказати, що мені нелегко далися перші 100 сторінок, а останні 100 здалися зайвими – їх краще було винести в окремий посібник про емоційне виховання в школі. Та попри це «Емоційний інтелект» Деніела Ґоулмана мені дуже сподобався. Для мене це не черговий нон-фікшн, який прочитала й забула, а книжка, яка змусила працювати над собою вже.

  • Книжкова полиця 2018: 15/100
  • Жанр: нон-фікшн
  • Тематика: емоційний інтелект, досягнення успіху
  • Країна: США
  • Кількість сторінок: 512
  • Час на прочитання: 8 днів
  • Переклад: 8-9
  • Моя оцінка: 8,5/10

 

Коментарі ()