#ilatanka_reading
Homo Deus: За лаштунками майбутнього

«Homo Deus: За лаштунками майбутнього» мене дуже вразила. Серйозно, як тільки я перегорнула останню сторінку, мені захотілося ще раз її перечитати. Це неабияка рідкість для книжки жанру нон-фікшн. І я таки ще раз її перечитаю! Чому? Ох! Спробую пояснити.

Автор Ювал Ной Харарі – відомий історик і футуролог – зробив мені легкий екскурс у минуле та провів за лаштунки можливого! майбутнього, де ми – Homo Sapiens – уже не будемо пупом землі, навколо якого все обертається. Ми замінили Неандертальців, а на зміну нам прийдуть Homo Deus – люди божественні.

Коли це може статися? Дуууже скоро. Цього або наступного століття. Страшно? Так, автор лякає, але не без мети. Він пише, що робить такі прогнози, щоб ми могли змінити наше майбутнє. Але як? Відповіді на це питання в книжці немає. Натомість під час читання голова розбухає від думок, питань, руйнування певних переконань, сумнівів і навіть палких дискусій з автором. Так, я далеко не з усім могла погодитися. Однак деякі думки мене не відпускають уже з місяць!

8 питань, над якими автор змушує добряче думати

  1. Людина й тварини. Чому ми повірили, що наше життя найцінніше? Через вміння співпрацювати з незліченною кількістю сторонніх? Ми підігнали увесь світ під нас, а чи мали таке право? Чесно, мені стало соромно за нас. Шкода домашніх тварин. І навіть не через те, що ми їх убиваємо, а через те, у яких вони умовах живуть. Ми позбавили їх права на емоції та соціальну взаємодію. Як із цим розумінням жити?
  1. Алгоритми. Невже людина – це просто набір алгоритмів? А душа, розум, свідомість, свобода вибору, врешті-решт Я – це вигадки, як Санта Клаус?
  1. Голод, епідемії, війна. Чи справді ці глобальні проблеми, над якими тряслися тисячоліттями, уже реально вирішити? Коли ж ми це побачимо?
  1. Новий порядок денний. Якщо людство нарешті подолає вищезазначені проблеми, що буде далі? Всесвітня гармонія? Ні. Людині завжди мало. Автор прогнозує, що тепер людство буде намагатися досягти вічного життя, щастя та божественності. Що зроблять ті, хто це отримає? Будьте певні, спочатку про це можуть мріяти лише найбагатші.
  1. Вічне життя. Добре, нехай поки не для всіх і не зовсім вічне. Припустімо, що завдяки біоінженерії, тривалість життя сягатиме 150 років. Як це вплине на наше подружнє життя? На стосунки батьків і дітей? На кар’єру? На релігію? На мистецтво, яке живиться страхом смерті? Ви просто подумайте!
  1. Щастя. Якщо воно залежить від наших очікувань і біохімічних реакцій, то невже скоро ми всі сядемо на пігулки для щастя? Чи в погоні за стрімким економічним розвитком ми таки влаштуємо екологічний колапс?
  1. Божественість. Тож якою буде Homo Deus? Це буде людина, удосконалена завдяки біоінженерії, кіборг чи взагалі неорганічна істота, просто інтелект? Якими будуть стосунки у нас – Homo Sapiens – з Homo Deus? Автор каже, що десь такими, як у нас із тваринами. Що може робити звичайна людина, щоб не перетворитися, вибачте, на непотріб або раба Homo Deus?
  1. Нові смисли. Як цікаво було зрозуміти, скільки спільного в Шумерських богів і нинішніх брендів, корпорацій! Я по-іншому подивилася на гроші, мову, письмо, релігію. І мені цікаво, які нові смисли прийдуть наступними? Адже колись було нормальним вирушити в хрестовий похід, щоб потрапити до раю. Зараз ми шануємо права людини й віримо в демократію. Але ці смисли не вічні! Якою буде релігія майбутнього, щоб відповідати на питання, що і головне для чого ми робимо в житті? Автор пише, що релігії, які втрачають зв’язок із технологічними реаліями, втрачають здатність розуміти запитання, які їм ставлять. Зараз найпотужнішою релігією є гуманізм, який теж доживає останні роки, а на зміну можуть прийти зовсім інші релігії – техногуманізм або релігія даних. Так, згідно з останньою, люди вже виконали свою космічну місію.

Насправді ці питання – лише вершечок айсберга, прочитайте книжку й переконаєтеся. А поки тримайте кілька цитат. 

«Homo sapiens не знищать повстання роботів. Радше Homo sapiens, цілком імовірно, поліпшуватиме сама себе крок за кроком, об’єднуючись у цьому процесі з роботами й комп’ютерами... Дійсно, це вже відбувається просто зараз через численні прості дії. Щодня мільйони людей вирішують довірити своїм смартфонам трошки більше контролю за їхнім життям чи спробувати нові й ефективніші антидепресанти. У прагненні до здоров’я, щастя й сили люди поступово змінять одну зі своїх здібностей, а потім другу і ще одну, допоки не перестануть бути людьми».

«Рухи, спрямовані на зміну світу, часто починаються з переписування історії, тим самим даючи людям змогу по-новому уявити своє майбутнє».

«Люди плетуть мережу смислів, вірять у них всім серцем, але рано чи пізно мережа руйнується, і коли ми озираємося назад, то не можемо зрозуміти, як хтось міг сприймати це серйозно. Як видається сьогодні, розпочинати хрестовий похід у сподіванні потрапити до раю виглядає як вище божевілля. А «холодна війна» виглядає ще божевільнішою. Як тридцять років тому люди через свою віру в комуністичний рай могли всерйоз планувати ядерний голокост? Через сто років наша віра в демократію і права людини цілком може виявитися незбагненною для наших нащадків».

«Шумерські боги виконували функцію, аналогічну сучасним брендам і корпораціям. Нині корпорації – це штучні юридичні суб’єкти, що мають свою власність, позичають гроші, наймають працівників і стимулюють економічне підприємництво. У стародавніх містах Урук, Лагаш і Шуруппак боги функціонували як юридичні особи, що могли мати у своїй власності поля й рабів, давати й отримувати позики, платити заробітну плату й будувати дамби і канали».

«Пекін уже став таким забрудненим, що люди уникають відкритого простору, а багаті китайці платять тисячі доларів за кімнатні системи очищення повітря».

«Традиційно життя ділиться на дві основні частини: період навчання, за яким іде період роботи. Дуже скоро ця традиційна модель зовсім застаріє, і єдиний спосіб для людей залишатися у грі – продовжувати навчатися протягом усього життя і раз по раз вдосконалювати себе».

  • Книжкова полиця 2018: 44/100
  • Жанр: нон-фікшн
  • Тематика: майбутнє людства
  • Кількість сторінок: 512
  • Час на прочитання: 8 днів
  • Країна: Ізраїль
  • Моя оцінка: 9,5/10

Коментарі (0)