«… чимало людей, і насамперед жінок, почуваються самозванцями, коли їх хвалять за досягнення».

«… жінки часто оцінюють свою діяльність як менш успішну, ніж є насправді, тоді як чоловіки переоцінюють свої успіхи».

«… жінки змагаються за вакансію тільки тоді, коли оцінюють власну відповідність зазначеним критеріям як стовідсоткову. Чоловіки наважуються на змагання, коли вважають, що задовольняють 60% вимог».

Про те, як жінки зупиняються

«З усіх способів, у які жінки самі ж зупиняють власний розвиток, найпоширеніший, певно, саме цей: вони припиняють працювати задовго до того, як звільняються». І продовження: «… гальмувати варто, коли є необхідність перепочити або коли народжується дитина, але не завчасно, і вже точно не за кілька років наперед. Місяці й роки, які передують материнству, – це не період, коли слід скинути оберти, а навпаки, критично важливий період, коли варто включитися».

Про сімейне життя

«… якщо він (чоловік) узявся міняти підгузок, перш ніж його про це попросили, треба мило всміхатися, навіть якщо він нап’яв його дитині на голову. Якщо дати чоловікові час і свободу, він зрештою сам розбереться, де в дитини котрий кінець. Але якщо змушувати його робити все так, як робите ви, то невдовзі робитимете все самі».

«… дружини, які поводяться, наче вахтерки, щотижня виконують на п’ять годин більше хатньої роботи, ніж ті, які відкриті до співпраці».

«… ризик розлучення вдвічі нижчий, коли дружина заробляє половину сімейного доходу, а чоловік робить половину хатньої роботи».

Про два «ворожі табори» жінок

«Усі ми хочемо одного – бути задоволеними своїм вибором і відчувати, що нас цінують. Тож почнімо спершу цінувати одна одну. Мами, які працюють поза домом, мусять ставитися до матерів, які зайняті хатніми клопотами, як до справжніх працівниць. А матері, які зайняті домом, мусять так само поважати жінок, які зробили інший вибір».

І це ще далеко не все. Дуже раджу прочитати!