#книги
Секрети вдалого виступу від куратора TED

Найкращі виступи на конференції TED збирають мільйони переглядів. Більшість спікерів лише мріють про такий успіх. А тим часом дослідники намагаються з’ясувати секрети вдалого виступу, аналізуючи сотні прикладів. І наразі вже десятки робіт присвячені цій темі. Я прочитала п’ять подібних книжок і вирішила розповісти про три, які мені сподобалися найбільше. Почну з «TED Talks. The Official TED Guide to Public Speaking» Кріса Андерсона, який з 2001 року є директором і куратором щорічної конференції TED.

Ораторське мистецтво – це навик, який у 21 столітті потрібно розвивати зі школи. Про це нагадує Кріс Андерсон і зазначає, що його вага буде лише збільшуватися в майбутньому. Він також розповідає про те, що потрібно для виступу; розглядає вдалі техніки виступу; дає поради, як варто готуватися, з чого починати та чим завершувати виступ, як подолати страх на сцені тощо. Тож пропоную короткий конспект.

Що потрібно для вдалого виступу?

Упевненість? Уміння триматися на сцені? Чітка промова? Андерсон вважає, що для успішного виступу насамперед потрібно мати те, чим варто поділитися з іншими. Власне тому він радить спочатку визначитися з основною ідеєю, яка пронизуватиме всю промову, і сформулювати її за допомогою щонайбільше 15 слів. До речі, у цьому контексті автор згадує формулу вдалого есею, яка актуальна й для теми виступу: Що? Ну і що? Що нового?

Техніки виступу

На думку Кріса Андерсона, не існує універсального способу, щоб зробити будь-який виступ успішним. Однак автор ділиться 5 вдалими техніками, які можна комбінувати й щоразу підлаштовувати під себе.

1. Встановлення зв’язку з аудиторією. Можна зробити блискучу промову, але не донести своє повідомлення, якщо спочатку не встановити зв’язок зі слухачами. Як його встановити? Автор підказує:

  • Дивіться в очі й посміхайтеся (Рон Гутман на TED: Прихована сила усмішки).
  • Продемонструйте свою вразливість.
  • Змусьте аудиторію засміятися. При цьому варто бути обачним з гумором. Якщо ви не комік, то не варто його з себе вдавати. Забудьте про сарказм, недоречні жарти, пов’язані з релігією, етнічною або гендерною ідентичністю тощо.
  • Припніть своє его, тобто концентруйтеся не на своїй історії, а на ідеї, яку вони зможуть використовувати.
  • Розкажіть історію.

2. Розповідь. Коли ви розповідаєте історію зі сцени Андерсон радить:

  • Обрати персонажа, якому аудиторія зможе симпатизувати.
  • Створити напругу завдяки цікавості, соціальній інтризі чи актуальній небезпеці.
  • Дати вдосталь деталей, але не передати куті меду, щоб не стало нудно.
  • Зробити логічне завершення.

3. Пояснення. Ми всі страждаємо від когнітивної упередженості «прокляття знань». Це коли нам важко згадати, як це не знати якийсь факт. Тобто, коли ми щось знаємо, нам здається, що інші теж це мають знати. Насправді ні. І щоб пояснити дійсно складні поняття, речі, явища, Андерсон рекомендує:

  • Почніть прямо там, де ваша аудиторія.
  • Розбудіть їхню цікавість.
  • Пояснюйте одне поняття за одним.
  • Використовуйте метафори.
  • Наводьте приклади.

4. Переконання – це акт заміни одного погляду на світ на інший, досконаліший. Найкращий спосіб – продемонструвати причину. Для цього спікеру варто спробувати направити інтуїцію аудиторії на пошук вирішення проблеми, перетворити свою історію на детектив, використати гумор або сильні візуальні ефекти, навести приклади або думку третіх сторін.

5. Відкриття чи одкровення. Як найпростіше пояснити ідею аудиторію? Усе просто. Показати її. Це можна зробити завдяки серії фотографій або демо продукту, або ж ви можете намалювати омріяну реальність в уяві аудиторії (як Мартін Лютер Кінґ у своїй відомій промові «У мене є мрія…»).

Поради до і під час виступу

Записувати промову чи ні? Це вирішувати вам. Кожен з цих підходів має свої переваги та недоліки. У будь-якому разі читати записану промову зі сцени не варто. Ви можете лише підглядати й намагатися зробити так, ніби розповідаєте це вперше. Щодо незаписаної промови, то її не слід плутати з непідготовленою. І щоб уникнути ситуації розгубленості, треба підготувати картки з ключовими словами-фразами.

Про слайди. Краще відмовитися від слайдів узагалі, ніж підготувати погані. Бажаний мінімальний розмір шрифту – 24, і їх має бути не більше трьох на презентацію. Забудьте про булітли, уникайте курсиву, підкреслювання та тіней.

З чого почати? Тут слід пам’ятати, що в сучасному світі йде величезна боротьба за увагу. От ви, коли говорите на сцені, змагаєтеся за увагу слухача з його сусідом, соцмережами й поштою на смартфоні. Тому, коли ви починаєте зі слів подяки й того, як вам «приємно бути на цій сцені сьогодні», ви втрачаєте свою аудиторію. Андерсон пропонує чотири варіанти сильного початку:

  • Почніть з невеликої дози драми.
  • Розбудіть цікавість небанальним питанням.
  • Продемонструйте переконливий слайд, відео чи об’єкт.
  • Заінтригуйте, але не розказуйте весь секрет відразу.

Як ефектно закінчити? Кріс Андерсон пропонує зокрема такі способи:

  • Камера назад. Під час промови ви говорили про окремий аспект проблеми, своєї роботи? Покажіть тепер ширшу картину.
  • Заклик до дії. Що ви хочете, щоб ваша аудиторія зробила? Скажіть.
  • Персональна обіцянка. Приклад – промова Ілона Маска, у якій він каже: «Я ніколи не здамся, і я маю на увазі ніколи».
  • Цінності та візія. Спробуйте намалювати в уяві аудиторії майбутнє, яке надихатиме.

Як подолати страх і вгамувати нерви перед виступом? Як багаторічний куратор конференції Кріс дає перевірені поради на практиці:

  • Використовуйте свій страх як мотивацію більше потренуватися.
  • Дозвольте вашому тілу допомогти – дихайте.
  • Випийте за 5 хвилин до виступу третину пляшки води, це дозволить уникнути пересихання в роті.
  • Не виходьте на сцену на порожній шлунок.
  • Пам’ятайте, що ваша вразливість може допомогти установити зв’язок з аудиторією.
  • Знайдіть «друзів» у аудиторії, яким ви розповідатимете.
  • Майте запасний план, якщо щось піде не так (жарт, фраза, картки з ключовими словами).
  • Сфокусуйтеся на тому, про що ви говорите.

Про важливість голосу й мови тіла. Скільки разів я читала в різних статтях, книгах, декілька разів чула на тренінгах, що враження, яке промовець справляє на аудиторію, лише на 7% залежить від того, що він говорить... Так от цитую Кріса Андерсона:

«Деякі тренери з публічних виступів прагнуть применшити важливість контенту. Вони можуть посилатися на дослідження, опубліковане в 1967 році професором Альбертом Меграбяном, і стверджують, що тільки 7% ефективної комунікації залежить від того, що ви говорите, у той час як 38% залежить від тону голосу та 55% від мови тіла».

«На жаль, це повністю неправильне тлумачення того, що Меграбян знайшов. Його досліди були присвячені передусім виявленню, як комунікуються емоції. Так, наприклад, він перевіряв, що станеться, якщо хтось каже: «Це добре», але злим голосом або в позі, що погрожує. Звичайно ж, у цих обставинах, слова не значать багато. Але безглуздо застосовувати це до всього (і Меграбяну так набридло бути неправильно цитованим, що на його веб-сайті є абзац, у якому він благає людей не робити цього)».

Так, голос і мова тіла (Amy Cuddy: Your body language shapes who you are) мають величезне значення, але применшувати роль того, про що ви говорите, не можна.  

Якщо підсумувати, то «TED Talks. The Official TED Guide to Public Speaking» у моєму рейтингу тематичних книжок лише на 3-му місці з п’яти. Річ у тім, що для мене вона більше про натхнення ділитися ідеями, які того варті, а не про робочі інструменти, які можна використовувати в щоденному житті під час виступів чи презентацій клієнтам. Адже більшість порад автора все ж стосуються саме виступів на TED.

Найближчим часом напишу про іншу книгу, у якій більше порад про публічні виступи, які можна застосовувати щодня.

Фото: pixabay.com

Коментарі ()