Коли я побачила новинку «Письмонавтика» української письменниці Тані Стус, подумала, що треба її купити для бібліотеки свого сина. Ага! Кого я хочу надурити? Йому аж 5 місяців. Насправді я сама не пропускаю нагоди почитати нон-фікшн про написання текстів, навіть попри те, що власне ця орієнтована на дітей молодшого та середнього шкільного віку. Прочитала я за вечір, бо читати там не так і багато. Більше завдань – і вони цікаві!

Що сподобалося?

• Ідея подати ознайомлення з теорією як мандрівку. Антагоніст, графоманія, експозиція, зав’язка, кульмінація, протагоніст, синопсис і ще багато-багато термінів можна пригадати-дізнатися з цієї книжечки.
• Творчі завдання, які можуть допомогти юному початківцю зрозуміти, з чого почати. Деякі з завдань мені особливо припали до душі. Наприклад, напишіть 10 найбезглуздіших речень, оберіть, яке з них може стати першим реченням вашої майбутньої історії.
• Наявність порад сучасних українських письменників. Хоча й хотілося, щоб вони були більш особистими й тематичними.
• Чудові ілюстрації та сторінки для виконання завдань.

Що не дуже сподобалося?

• Деякі пояснення термінів видалися заскладними для школярів. Можливо, через брак прикладів. Щоб не бути марнослівною процитую:

«Творчий метод – засоби творення художньої дійсності, притаманні певному митцю й зумовлені його світоглядом та досвідом, розумінням світу, людини, людства».

«Піар – це вид контактів із людьми, який впливає на їхнє ставлення та цікавість до чогось».

• Наявність помилок. Наприклад, «діюча особа» замість «дійова».
• Смайли :) та ;) у тексті. Чесно кажучи, ріже в очі в книжках. Чи це я вже старію?

Загалом дуже тішуся, що такий нон-фікшн у нас з’являється! І якщо ви навчаєтеся в молодшій або середній школі, або в душі ви завжди маля, або у вас є дитина, що прагне написати свою першу історію, оповідання, книжку, задумайтеся про придбання цієї книжечки!